-1-
Пам'ятаємо, любимо, сумуємо.
-2-
Не пишайся перехожий
Відвідати мій порох
Бо я вже вдома, а ти ще в гостях…
-3-
Як рано ти пішов, рідний,
залишивши нам смуток і біль.
-4-
Однією квіткою земля стала біднішою.
Однією душею багатшими стали небеса.
-5-
Як гірко і прикро усвідомлювати,
Що ти пішов із життя зарано.
-6-
Тому, хто дорогий був за життя,
Від тих, хто любить і сумує.
-7-
Ми шкодуємо, плачемо і сумуємо,
Що ти залишився вічно молодим.
-8-
З життя ти пішов миттєво,
А біль залишився назавжди.
-9-
Тебе вже ні, а ми не віримо,
У душі у нас ти назавжди.
І біль свій від тієї втрати
Не залікувати нам ніколи.
-10.-
Тому, хто дорогий був за життя,
Від тих, хто любить і сумує.
-11-
Як рано ти пішов,
Як горе нескінченно,
І в наших лише серцях
Залишешся назавжди.
-12-
Тебе вже ні, а ми не віримо,
У душі у нас ти назавжди.
І біль свій від тієї втрати
Не залікувати нам ніколи.
-13-
Ти був коханою людиною,
З прекрасним серцем і душею,
Нам не забути тебе навіки
Лежи спокійно, дорогий.
-14-
Спи, лежи, наш дідусь.
Заснув ти назавжди.
Спати тобі, спати тобі
Довгі роки.
-15-
Кохання до тебе, …,
Помре лише разом з нами.
-16-
Зірка зійшла, блиснула і згасла,
Не гасне лише очей улюблене світло,
Де пам'ять є, там слів не треба…
-17-
Наше горе не виміряти,
З нами сум, одна біда,
Ніколи нам не повірити,
Що пішов ти назавжди.
-18-
Ми пізно починаємо захоплюватися –
Майже завжди, як треба йти.
Всьому межа, всьому свій термін призначений
І нікому цвітіння не продовжити…
-19-
Без тебе для нас сонце потьмяніло
І земля вся спорожніла…
-20-
Не дотягнутися рукою,
Ти не будеш зі мною,
Твоя смерть розлучила
Назавжди нас з тобою.
-21-
Так залиште непотрібні суперечки.
Він собі вже все довів.
Він пішов від реальності в гори,
І на цих безмежних просторах,
Навчився літати між скелями.
>
-22-
Як шкода, що життя твоє було таким коротким,
Але вічним буде пам'ять про тебе…
-23-
Ти жив, любив, поспішав допомогти іншим.
Вчасно пішов…
Нам не повернути втрати,
Але й сьогодні з нами ти,
Ми в це свято віримо.< /p>
-24-
Ти помер лише для світла,
А в сім'ї рідної
Посмішкою теплого привіту
Живе твій образ дорогий.
-25-
Рано заплющились очі твої ясні,
Рано залишив рідних та друзів…
-26-
Земний шлях короткий,
Пам'ять вічна.
-27-
До твоєї безчасної могили, наша стежка не заросте.
Рідний твій образ, образ милий, завжди сюди нас приведе.
-28-
Я тут спочив, трохи з'явившись на світ;
Я – той, до кого так швидко поспішила
Смерть, що душа, чию плоть взяла могила,
Тільки помітила, що плоті немає.
-29-
Не потрібні написи для мого каменя,
Скажіть просто тут: він був і немає його!
-30-
З коханими не розлучаються,
Тільки поряд бути перестають.
-31-
Не висловити горя,
Не виплакати сліз,
Ти радість навіки з дому забрав.
-32-
Тебе обрала смерть у нас не спитавши. Як жити далі і вистачить сил? Наш тато і чоловік, ти був нами любимо.
Ми пам'ятаємо тебе і в горі сумуємо.
-33-
Однією зіркою поменшало на землі.
Однією зіркою побільшало на небі.
-34-
Все було в ньому –
Душа, талант і краса.
Іскрілося все для нас,
Як світла мрія.
-35-
Ти пішов із життя зарано. Наш біль не висловлять слова. Спі рідний, ти наш біль і рана. Пам'ять про тебе завжди жива.
-36-
Забути не можна,
Повернути неможливо…
-37-
Ти відійшов у світ вічних сновидінь,
І назавжди твоя душа спокійна,
А наша скорбота та пам'ять безмежна…
-38-
Тато! Ти пішов
І немає тобі повернення,
Але твоє життя даремно не пройшло…
Тим важча наша втрата.
-39-
Достойно жив, сум не рахується,
У пам'яті залишилися повага і пошана.
-40-
За життя пролетів ти як комета,
Залишивши за собою яскравий слід.
Ми любимо, пам'ятаємо, не забудемо,
Смуткуємо, що поряд тебе немає.
-41-
Ти життя своє прожив гідно
Залишивши пам'ять нам на вік.
У безмовному світі спи спокійно
Улюблена нами людина.
-42-
Як безжальне життя було до тебе,
Так нехай же будуть прихильні небеса…
-43-
Не загинув він і не помер.
Він пішов і десь поряд…
-44-
Лише пам'ять повертає нам
забране долею…
-45-
У дні печалі нашої сирої,
До Стопів Творця ми припадемо,
Втішить нас Отець Небесний,
І в ньому втіху ми знайдемо…
-46-
Пробач!
Ще побачимося знову з тобою
-47-
Ангел рідний, вибач – винна,
Що не була в годину смерті поряд з тобою.
-48-
Не врятував від злиднів політ орлиних крил,
Ні піснею дар, ні серця полум'я!
Жорстокі! У вас він хліба лише просив, Ви дали — камінь.
-49-
Заповідаю життя прожити гідніше,
Не поспішати кінці швидше віддати.
Адже і мені тут буде тим спокійнішим,
Чим усіх вас я довше чекатиму.
-50-
Я ніби мертвий, але світу втішення
Я тисячами душ живу в серцях,
Всіх люблячих, і, значить, я не порох,
І смертне мене не чіпатиме тління.< /p>
